Кожна дитина має право на сім`ю!!! Скажемо сирітству – НІ!!!
Кожна дитина має право на сім`ю!!!
Скажемо сирітству – НІ!!!
Проблема дитячого сирітства з кожним днем стає актуальнішою і болючішою темою для нашого суспільства. Перевага надається вихованню дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування у родині.
Для дитини сім`я у переважній більшості випадків виступає першим і основним компонентом середовища, у якому безпосередньо відбувається її фізичний, психічний, емоційний, інтелектуальний та соціальний розвиток. Цілком очевидно, що одним із першочергових завдань державної політики, як взагалі так і на місцевому рівні, у сфері захисту прав дітей є створення належних умов для забезпечення реалізації права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування зростати в родинному оточенні, які з тих чи інших причин перебувають поза межами сімейного виховання.
Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я. Саме тому наша держава підтримує створення сімейних форм виховання дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування.
В Україні існує чотири форми сімейного влаштування дітей – сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. За їх пріоритетністю перелік такий: усиновлення, опіка (піклування), прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.
У с и н о в л е н н я – це форма виховання, за якої дитина у правовому відношенні повністю прирівнюється до рідних дітей, набуває в особі усиновлювачів батьків, рідну сім’ю. І є безперечно найкращою для дитини.
О п і к а – встановлюється над малолітніми дітьми віком до 14 років, п і к л у в а н н я встановлюється над неповнолітніми дітьми віком від 14 до 18 років.
П р и й о м н а с і м’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Д и т я ч и й б у д и н о к с і м е й н о г о т и п у – це окрема сім’я, яка створюється за бажанням подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату беруть на виховання та спільне проживання не менш як п’ять дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування.
На жаль, обділені діти, відчуваючи свою неповноцінність і беззахисність, часто зневірюються у справедливості суспільства та сенсі подальшого життя. Тому ми, дорослі, зі свого боку маємо докласти максимум зусиль для того, щоб не допустити втрати віри, любові та надії у дітей, яким не пощастило з біологічними батьками.
Якщо у Вас виникло бажання допомогти дитині, яка залишилася без батьківського піклування і Ви хочете взяти її у свою родину, за детальнішою інформацією звертайтеся до спеціаліста I категорії у справах дітей, сім`ї та молоді відділу освіти, культури, молоді та спорту, соціального захисту населення.
