Методи виховання чи насильство?
Методи виховання чи насильство?
На жаль, проблема насильства, а особливо домашнього насильства є актуальною в нашому суспільстві. Жорстоке поводження із дітьми і нехтування їх інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідки завжди завдають серйозної шкоди здоров`ю, розвитку і соціалізації дитини, нерідко складають загрозу її життю чи навіть спричиняють смерть. Дитина – особистість, яка здатна відчувати, переживати, сприймати, розмірковувати, хотіти, і, спираючись на свій досвід, мати свою власну точку зору та вибирати, як їй поводитися у тій чи іншій ситуації. Тож необхідно намагатися сформувати у дітей морально - етичні цінності, збагачуючи їхній досвід власними добрими вчинками, дружнім ставленням одне до одного, заохочуючи піклування про молодших та слабших, допомогу товаришам тощо. Часто плутаючи методи виховання із звичайним насильством, батьки намагаються бути «розпорядниками» життя власної дитини. Не знаючи іншого ставлення, малюки не можуть правильно оцінити ситуацію, тому самі, вважаючи себе винними, навіть не намагаються захиститись. Все те, що принижує гідність дитини, є насильством – навіть якщо не йдеться про побиття чи синці. То де межа між вихованням та насильством? В нашому суспільстві склався такий стереотип, що насильством вважається тільки фізичне насильство: побиття, коли видимими є травми, синці. Все інше – методи виховання. На превеликий жаль, у багатьох батьків таке бачення: головне, що я не б`ю. Поставити в куток, крик, погрози –це теж насильство! Все те, що принижує гідність дитини, все те, що впливає на її психологічне, емоційне і фізичне здоров`я – є насильством. Вкрай важливо, щоб це зрозуміли всі дорослі люди!!! Дуже часто діти страждають і від насильства з боку їх старших братів та сестер – побиття, тягання за волосся, вживання неприємних слів, примус молодшої дитини виконувати хатню роботу замість старшої та інше.
Службою у справах дітей фіксуються всі випадки насильства над дитиною. Після надходження повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров`ю якої загрожує небезпека, невідкладно спеціаліст служби у справах дітей спільно з представником поліції, представником закладу охорони здоров`я проводять оцінку рівня безпеки дитини і приймають рішення про подальші дії. До кожного випадку насилля над дитиною підхід індивідуальний. Дитина, яка зазнала насильства, ставиться на облік до служби у справах дітей, далі проводиться робота, направлена на попередження повторних випадків насилля над дитиною, на підвищення батьківського потенціалу, на вихід із складної життєвої ситуації, в якій опинилась сім`я, тощо. В Україні прийняті нові нормативно-правові акти, у яких прописані механізми застосування законодавства для захисту дітей від насильства:
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб`єктів , що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі», постанову Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 р. № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров`ю». Зазначені нормативно-правові акти регулюють суспільні відносини в цій сфері, надають детальне роз`яснення та допомогу в роботі щодо захисту дітей від насильства та жорстокого поводження всім структурам, які причетні до охорони дитинства. Будь яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом.
Куди звертатись, якщо ви стали жертвою насилля чи свідком протиправних дій щодо дітей?
- Служба у справах дітей виконавчого комітету Новомиколаївської сільської ради: -(5537)36566
- Урядовий центр з протидії насильству – 15-47
- Ла Страда «Гаряча лінія» для дітей: 0-800 – 500-225, 116-111 (з мобільного);
- Ла Страда «Гаряча лінія» по запобіганню домашнього насильства: 0-800-500-005, 116-123 (з мобільного);
- «Гаряча лінія» безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103;
Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.
