A A A K K K
для людей із порушенням зору
Новомиколаївська сільська військова адміністрація
Скадовського району Херсонської області

ДЛЯ ДОНОРІВ

Дата: 15.03.2024 08:40
Кількість переглядів: 33

Фото без опису

Хто може бути донором

Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених МОЗ України.

Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров’ю донора не буде заподіяно шкоди.

Інформація про те, як стати донором крові та компонентів крові

Перед тим, як ви вирішите піти на донацію, радимо перевірити чи нема у вас тимчасових чи абсолютних протипоказань. У розділі Кровопедія від ДонорUA ви знайдете найповнішу інформацію про те, як готуватись до кроводач, які є протипоказання — тимчасові та абсолютні, як користуватись системою ДонорUA та іншу корисну інформацію.

Підготовка до здавання крові

За три дні до здавання крові відмовтеся від прийому анальгетиків і аспірину, а також ліків, що їх містять (ці речовини погіршують зсідання крові).

Не вживайте алкоголь за 48 годин до здавання крові. Виключіть із раціону жирну, смажену, копчену, молочну їжу, соління.

Обов’язково виспіться і з’їжте легкий сніданок (солодкий чай, дієтичне печиво, каша на воді).

Не куріть за годину до здавання крові.

Не приходьте здавати кров, якщо відчуваєте нездужання (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість).

Під час огляду лікарем перед донацією відверто відповідайте на запитання і не приховуйте інформацію про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин і перенесені захворювання.

Після здавання крові:

  • відпочиньте 10–15 хвилин;
  • якщо відчули запаморочення або слабкість, повідомте персонал;
  • не намагайтеся одразу йти чи керувати машиною, якщо у вас паморочиться голова;
  • 2–3 години не піднімайте нічого важкого рукою, з якою брали кров;
  • 3–4 години не знімайте пов’язку і намагайтеся її не мочити, це вбереже вас від появи синця;
  • протягом наступних 12 годин уникайте інтенсивних фізичних навантажень;
  • протягом двох діб повноцінно та регулярно харчуйтеся;
  • протягом двох діб уживайте збільшену кількість рідини (не менше 2 літрів на день) — соки, воду, неміцний чай (алкоголь не рекомендується);
  • приходьте ще раз здати кров після рекомендованої перерви.

Інтервали між донаціями

Чоловіки можуть здавати кров не більше 5 разів на рік, жінки — не більше 4 разів на рік. Після п’яти регулярних донацій рекомендовано зробити перерву не менше 3 місяців.

Детальніше про інтервали між донайціями можна дізнатися з таблиці, де цифри — це кількість днів, після яких можна продовжити здавати кров.

Фото без опису

Чому бути донором крові — корисно (наукові факти)

У донорів значно менший ризик серцево-судинних захворювань.

Американська медична асоціація стверджує, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше інфарктів та інсультів.

Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здавання крові хоча б раз на рік знизило ризик хвороб серця на 88%.

У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — отже, менша ймовірність серцево-судинних хвороб.

У донорів менші ризики захворіти на рак легень, прямої кишки, шлунку та гортані.

Річ не лише в тому, що донори зазвичай стежать за своїм здоров’ям. Можлива причина — зниження рівня неорганічного заліза, шкідливого для здоров’я. Зокрема, донорство крові зменшує ризик гемохроматозу. Це хвороба, коли іони заліза накопичуються в печінці та інших органах. Її симптоми перекриваються проявами інших недуг, і їх важко розпізнати та вчасно вжити заходів.

У донорів менше проявів запалення та вищий так званий антиоксидантний статус, тобто їхній організм краще знешкоджує вільні радикали.

Донору регулярно (і безоплатно) роблять аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс.

7 міфів про донорство крові

Міф № 1: донорство крові — це небезпечно

Сьогодні донорство крові — абсолютно безпечна та життєво необхідна процедура. В усьому світі мільйони громадян здають кров без зайвих закликів та прохань. Для взяття крові використовують лише одноразові та стерильні системи, індивідуальні для кожного донора.

Міф № 2: є потреба лише в рідкісних видах крові

Це не так. Потреба у крові — як рідкісних, так і поширених груп, — є завжди. Якщо ви здаєте кров не конкретному реципієнту, то вона потрапляє в загальний банк крові та використовується в ситуаціях, коли реципієнту потрібне негайне переливання крові. Причому, що популярніша група крові, то більше її потрібно, адже більше людей потребують саме такої групи крові.

Міф № 3: донорство — це страшно, боляче і довго

Насправді єдиним неприємним моментом протягом всієї процедури є укол голкою, що навряд чи можна назвати страшним і болючим. Порізи та удари, яких ми зазнаємо ледь не щодня, завдають значно більшого болю. До того ж, донація крові триває не більше 10 хвилин.

Міф № 4: я постійно чую, що хтось здає кров, тому не бачу сенсу йти самому

Про донорство багато говорять у ЗМІ, знімають соціальну рекламу, організовують акції, але статистика говорить, що лише 5% тих, хто не має протипоказань стосовно донорства (а це близько 60% населення планети), насправді стають донорами крові.

Міф № 5: у мене візьмуть забагато крові, й це призведе до погіршення здоров’я

В організмі дорослої людини є близько 5,6 л крові, а за один раз забирають 450–470 мл — замало, щоб вам нашкодити. До того ж організм історично звик до втрати незначної частини крові внаслідок травм і складних природних умов, тому швидку регенерацію (відновлення) закладено в нас біологічно.

Міф № 6: я приймаю протизаплідні таблетки, тому мені не можна здавати кров

Якщо ви приймаєте їх з метою контрацепції, а не лікування, — ви можете бути донором.

Міф № 7: я не знаю свою групу крові, тож у мене не візьмуть кров

У центрі крові вам визначать групу крові та навіть здійснять медогляд.

 

Як  використовують кров та її компоненти

Донорство крові є важливою частиною системи охорони здоров’я кожної країни.

Донорська кров, її компоненти і препарати вкрай необхідні:

  • пологовим будинкам — для компенсації крововтрат породіль під час складних пологів;
  • військовим шпиталям — кров постійно потрібна хлопцям і дівчатам, які захищають нас на сході країни;
  • хірургічним відділенням — переливання компонентів крові є невід’ємною складовою хірургічних операцій;
  • опіковим центрам — потрібні постійні трансфузії плазми як основної рідини, що допомагає відновитися після опіків різного ступеня;
  • онкологічним відділенням — дитина, яка лікується від онкозахворювання, потребує близько 40 донорів протягом всього лікування;

Кров та її компоненти потрібні:

  • пацієнтам, які мають захворювання крові (анемія, гемофілія та інші);
  • людям із хронічними недугами, для яких компоненти крові є життєво необхідними;
  • жертвам серйозних аварій, нещасних випадків, стихійних лих тощо.

 

Стань доноромФото без опису

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора