Проблеми захисту дітей в умовах збройного конфлікту
Проблеми захисту дітей в умовах збройного конфлікту
Невибіркові атаки та руйнування цивільної інфраструктури
Російська Федерація систематично здійснює невибіркові атаки, що призводять до руйнування закладів освіти, фізичної культури і спорту, соціального захисту, закладів охорони здоров’я та інших важливих об’єктів інфраструктури, та території вибухонебезпечними предметами, ставлячи під загрозу життя та здоров’я дітей. Це ускладнює доступ до базових послуг і створює ризик для безпеки дітей.
Депортація, примусове переміщення та зміна ідентичності
Депортація українських дітей на території РФ/РБ та їх примусове переміщення на окуповані території супроводжуються діями, спрямованими на зміну української національної та громадянської ідентичності дітей, в тому числі через примусове надання громадянства, зміну імен та мови. Ці дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та мають на меті знищення національної та громадянської ідентичності.
В сукупності із примусовим переміщенням та депортацією, нав’язуванням російської культури та освіти прослідковується спрямування таких дій на розірвання зв’язків дітей з їх родинами, національною групою, формування українофобних переконань та унеможливлення їх подальшого повернення на Батьківщину. Вразливість дітей як категорії також визначається через несформованість свідомості, та як наслідок, підвищеної небезпеки зовнішнього впливу на неї. В умовах збройного конфлікту, а тим більше окупації, яка створює небезпечне та водночас чуже середовище, руйнуючи усталені зв’язки дитини в громаді, додатковий вплив на свідомість дитини наносить ще більше шкоди.
Сексуальне насильство
Сексуальне насильство щодо дітей є серйозним порушенням прав людини, яке призводить до тривалих фізичних і психологічних травм. В умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну ці злочини траплялися неодноразово, на тимчасово окупованих територіях, де, крім іншого, відсутні будь-які можливості превенції та правосуддя.
Мілітаризація та індоктринація
На окупованих територіях України, а також на території РФ/РБ діти піддаються насильницькій мілітаризації та ідеологічному перевихованню. Це включає навчання з використанням зброї та нав’язування проросійської ідеології, що суттєво порушує права дітей на освіту та свободу думки.
Мілітаризація як освіти, так і дозвілля, в свою чергу, спрямовані на подальше використання зміни національної свідомості дітей для перетворення їх не тільки на представників іншої національної групи, але й одиниць збройних сил держави-агресора, заохочення до фізичного знищення представників їх власної національної групи.
Вбивства та каліцтво дітей
В умовах війни в Україні діти стають жертвами невибіркових атак, мінувань та обстрілів. Ці злочини призводять до значної кількості загиблих і поранених дітей, що є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Діти стають мішенями і гинуть під час війни, отримують каліцтва і поранення. Ті, які вижили та/або були врятовані неминуче зазнають важких психологічних травм і, на жаль, переноситимуть їх на своє доросле життя.
Враховуючи те, що війна охоплює всю країну, російська агресія, не лише негативно впливає на самих дітей, а й на майбутній розвиток України, яку ці діти будуватимуть. Якщо залишити ці порушення без уваги, вони можуть мати довгострокові негативні наслідки не тільки для дітей, а й для перспектив сталого розвитку світу. Тому Україна забезпечує захист прав та основних свобод дітей та забезпечення їх безпеки, а також фіксує воєнні злочини проти дітей. Адже вбивства, поранення, катування, депортація, сексуальне насильство потребують жорсткої та об’єктивної правової оцінки міжнародними інституціями та судовими інстанціями. Злочинці країни-агресора за ці та інші злочини проти людства повинні бути притягнуті до відповідальності згідно із положеннями міжнародного права.
