Голокост: Скадовське відлуння. Трагічні сторінки історії сіл Новомиколаївської громади
Голокост був жахливою трагедією, яка торкнулася багатьох регіонів України, включаючи і Скадовський район.
У Скадовському районі, як і в багатьох інших окупованих територіях України, відбувалися систематичні розстріли єврейського населення. Ці злочини здійснювалися не лише німецькими окупантами, але й за участі деяких представників місцевого населення
Збереглися свідчення про випадки, коли сусіди брали участь у переслідуваннях та вбивствах євреїв.
В довоєнні роки, Другої світової, в Скадовському районі існувала єврейська сільська рада – Леніндорфська, (нині Новомиколаївська громада) до складу якої входили села Леніндорф (нині Карабулат), Найдорф (нині Новосілка), Вайндорф (нині Труд), Майндорф (нині Промінь) та Ленінвег (нині Біленьке).
А от відповідно до Енциклопедичного довіднику 1949 року, наявність єврейського населення у Скадовську вже взагалі не вказується, та й колишні єврейські села району отримали українські назви.
Свідчення про тодішні злочини нацистів знаходяться не лише в різних архівах – вони знаходяться в архівах різних країн: України, Німеччини, Росії, і навіть Румунії та Словаччини.
26 вересня 1941 року до Скадовська прибула підкоманда зондеркоманди 10b під керівництвом оберштурмфюрера СС Теодора Ліппса. А незабаром, для посилення команди есесівців, до Скадовська з Нового Бугу прибула підкоманда під керівництвом оберштурмфюрера СС Зігфріда Шухарта, а також з Вознесенська – підкоманда під керівництвом гауптштурмфюрера СС Карла Фінгера. Саме вони і виконували завдання зі знищення представників єврейського населення.
Особливо жорстоким був розстріл євреїв на території Скадовського району, а саме у межах сучасної Новомиколаївської громади, між тодішніми селами Леніндорф і Найдорф. Щодо села Леніндорф, то свідки вказують різні дати початку жовтня 1941 року, проте всі стверджують, що у євреїв це був святковий неробочий день- за єврейським календарем - 1 жовтня День очищення (найбільше єврейське свято), 4 жовтня – субота та період з 6 по 10 жовтня – Свято кущів. Покази місцевих, що зберігаються нині в архіві Служби безпеки Херсонської області, були отримані лише в 1944 році, звідси й неточності.
Обставини розстрілу євреїв у селі Леніндорф, ми знаходимо в показах місцевої вчительки Євдокії Лов: «На вантажних автомашинах приїхало близько 30 чоловік німців. Відразу ж оточили село і почали ходити по квартирах. Там, де вони знаходили єврейські родини, заарештовували і під конвоєм приводили до приміщення сільради. Таким чином, зібравши всіх євреїв, в тому числі дітей, людей похилого віку і навіть хворих, близько 450 осіб, всіх під конвоєм повели за село до силосних ям і в цих ямах всіх розстріляли. Силосні ями знаходяться в одному кілометрі з північного боку села Леніндорф».
Доповнюють ці покази свідчення Федора Кравченко з села Найдорф: «У село приїхали німецькі солдати та офіцери в кількості приблизно 10 чоловік. Усі вони розійшлися по будинках колгоспників і стали перевіряти паспорти. Усіх людей, в кого в документі значилося, що він єврейської національності, німці заарештовували. Один німець навіть сумнівався, що моя дружина не єврейка, так як за зовнішнім виглядом вона дуже сильно схожа на єврейку, а в паспорті її національність була вказана, що вона українка. Таким чином, німці в селі Найдорф заарештували всіх осіб єврейської національності, не виключаючи і дітей. Усіх заарештованих вони відвели в сусіднє село Леніндорф, куди також були доставлені автомашиною євреї з інших сіл. Усього, за чутками, було заарештовано близько 740 осіб, і всіх їх 12 жовтня 1941 року німці розстріляли. Місце розстрілу знаходиться на відстані одного кілометра від села Леніндорф. Майно розстріляних було зібрано в комору громади, а потім краща частина цього майна була вивезена німцями, а те, що залишилося, в тому числі худоба та птиця, було роздано місцевому населенню села Найдорф».
Згідно показів Юхима Швеця «в селі Найдорф до війни було 22 єврейські родини, а в окупації залишилося 7 (23 особи), у це ж село пригнали ще партію єврейських сімей, заарештованих в сусідніх селах, і всіх їх етапом під конвоєм направили в село Леніндорф, де помістили в будівлю школи, а потім виводили по 12 чоловік і розстрілювали. Трупи розстріляних євреїв помістили в силосні ями. Складали в ями і закопували їх жителі села Найдорф і Леніндорф».
Останій факт детально описала вціліла місцева жителька Марія Бурштейн, яка була дружиною єврея. Вона згадувала, що, «в село Леніндорф прибув маленький німецький каральний загін. Усі євреї (2000 чоловік) були зігнані в школу, де їх, спресували, й 4-го жовтня почалася екзекуція. Окрім євреїв, в селі жили українці та росіяни – близько 200 чоловік... Виявилося, що достатньо було німецькому офіцерові пригостити декількох здорових чоловіків горілкою, як вони з великим задоволенням погодилися стати катами проти своїх вчорашніх вчителів, товаришів і добрих сусідів».
Відомо, що німці майже не перейменовували окуповані населені пункти. Але село Леніндорф вони перейменували на Нововизвольне. Цією назвою німці підкреслювали, що як нові господарі повністю визволили село від єврейського населення.
Нацистська політика була спрямована на повне знищення єврейського населення, і вона впроваджувалася як у великих містах, так і в малих селах.
Цю трагічну сторінку нашої громади, масове знищення євреїв, ми не маємо права забути! Встановлення деталей трагічної долі єврейських родин у кожному населеному пункті допомагає зберегти цю пам'ять та усвідомити масштаби злочину.
Пам'ять про жертв Голокосту в Скадовському районі та по всій Україні є надзвичайно важливою для того, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися. Сьогодні ми разом схиляємо голови в глибокій скорботі, вшановуючи пам'ять євреїв, безневинно загиблих під час Голокосту. Ця жахлива трагедія стала чорною сторінкою в історії людства, забравши мільйони безцінних життів, зруйнувавши сім'ї та цілі громади.
Голокост – це не лише біль минулого, але й суворий урок для сьогодення та майбутнього. Він нагадує нам про крихкість людського життя, про небезпеку ненависті, нетерпимості та будь-яких форм дискримінації.
Пам'ять про жертв Голокосту закликає нас до пильності, до боротьби за мир, толерантність і взаєморозуміння між народами.
Ми ніколи не забудемо жахів Голокосту і передамо цю трагічну пам'ять наступним поколінням, щоб подібні злочини ніколи більше не повторилися. Нехай пам'ять про загиблих буде вічною, а їхні душі знайдуть вічний спокій.
За матеріалами Скадовського письменника і краєзнавця Олега Лиховида
