Про викрадення росією дітей, суїцидальні настрої та механізми повернення дітей
Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини вже через чотири дні після проголошення незалежності в серпні 1991 року. Відтоді, попри виклики, з якими стикалася країна, вона домоглася значних успіхів у поліпшенні добробуту дітей і виконала завдання, які безпосередньо стосуються дітей, за п’ятнадцятьма з 17 Цілей сталого розвитку.
Так, збільшилася очікувана тривалість життя при народженні, водночас знизилися показники смертності серед дітей віком до одного року та до п’яти років, а також покращився доступ до освіти. Україна ратифікувала основні міжнародні конвенції із захисту прав дітей, ухвалила законодавчі та інші нормативно-правові документи щодо забезпечення рівних прав і можливостей, протидії та запобігання домашньому та гендерно зумовленому насильству, а також щодо захисту тих, хто зазнав такого насильства. У 2020–2021 роках Україна досягла високих показників Індексу людського розвитку завдяки покращенню рівня життя, зокрема і для дітей.
Але війна сповільнила цей прогрес, звівши нанівець чимало з досягнутих результатів. Грубі порушення прав дітей, зокрема загибель та каліцтво дітей, руйнування житла, шкіл, лікарень, водогонів і каналізацій, систем опалення та електропостачання, від яких залежить добробут дітей, суттєво погіршили становище найменших українців, тоді як масове переміщення дітей усередині країни та за її межі докорінно змінило їхнє життя.
