Як зробити свою мову безбар’єрною?

Іноді для цього достатньо змінити кілька звичних слів.![]()
Наприклад, замість ярликів «безробітний» — вживайте «людина без роботи»; уникайте слово «сирота» — краще використайте «дитина, позбавлена батьківської опіки»; замініть «бездомний» на «людина без дому».
Принцип простий: на першому місці має бути людина, а не її діагноз, обмеження чи життєві обставини.
Тому ми говоримо «людина з інвалідністю», а не визначаємо людину лише через її стан. Коли кажемо «дитина, позбавлена батьківської опіки», розуміємо, що це обставини, які можуть змінитися. Натомість ярлик звучить як вирок і ніби транслює приреченість.
Саме на цьому підході базується оновлений стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності», який містить понад 100 термінів для недискримінаційної комунікації.
Ознайомитись із ними можна за посиланням: https://bit.ly/4uglivw
Безбар’єрність починається не лише з інфраструктури чи політик — вона починається зі слів, якими ми говоримо одне про одного. ![]()
Україно-швейцарський проєкт «Реабілітація травм в Україні» впроваджується Швейцарським інститутом тропічного і громадського здоров’я (Swiss TPH) у консорціумній співпраці з Благодійним фондом Пацієнти України та у партнерстві з Благодійним фондом Protez Hub, Всеукраїнським об'єднанням фізичних терапевтів та Українським товариством терапії мови і мовлення. Проєкт став можливим за підтримки Швейцарії.
TRUE. Реабілітація травм для України